Torah Ohr · Sefer Bereishis · Шабат 12 грудня
פרשת מקץ
Парші Мікец
16 маамарим Альтер Ребе про паршу, мовою оригіналу видання «Кегот», із посиланнями на джерела, що відкриваються саме там, де їх наведено. Кожен короткий розділ містить точний переклад і стислий коментар.
Почати з маамара 1 ПродовжитиПарша у форматі PDFPDF · 6.9 MBText onlyThe Hebrew and the translation · PDF · 1.9 MB
Ваш поступ у Парші Мікец
Маамарим 16
- ויהי מקץ שנתים ימים ופרעה חולם וגו׳ «І сталося наприкінці двох років днів, і фараонові снилося» Любов до Б‑га, пробуджена в молитві, триває лише тоді, коли її утримують у посудинах Тори й спрямовують до мети Б‑га — створення оселі серед нижніх світів (діра бетахтонім); молитва, що шукає власних переживань, забуває про «Йосефа», і її світло згасає, наче сон фараона.
- ויהי מקץ שנתים ימים ופרעה חלם והנה עומד על היאור «І сталося наприкінці двох повних років» (другий маамар) Тора підтримує існування всіх світів, але її справжня сутність — власна насолода Б‑га, що незрівнянно вища за них; той, хто вивчає Тору з цією насолодою, притягує згори надзвичайну любов, яка оберігає благо молитви, тоді як у того, кому її бракує, залишається лише іскра Б‑жественності, яку його бажання невдовзі можуть поглинути.
- ענין חנוכה Тема Хануки Любов до Б‑га має два джерела, і обидва — згори: сама сила запалити її («коли Аарон запалює») та додаткова любов, яка збільшує її понад людську міру («коли він поправляє»). Людина сягає обох через міцвос, які, подібно до лампадної олії, незбагненні для розуму, але притягують самого Б‑га.
- ת״ר מצות נר חנוכה כו׳ Вчили рабини: заповідь ханукального світильника… Бейт Шамай кажуть… Міцвот (заповіді) — це одяг душі, а душа — ґніт, на якому займається світло Б‑га. Вогні Хануки, подібно до «восьми князів людських», притягують охоплювальне світло згори за межами мудрості; його потрібно знизу розбудовувати крок за кроком. Саме тому перемагає правило Бейт Гілель: від одного вогню до восьми.
- כי עמך מקור חיים באורך נראה אור Бо в Тебе — джерело життя; у Твоєму світлі побачимо світло Життєва сила, що надходить до світів, є лише тим, що перебуває «при» Б‑гові, а не Його сутністю; через Тору, міцвот і самоусунення (бітуль) серця Ізраїль притягує вниз Його сутнісне світло, щоб воно стало видимим, а Ізраїль був побачений у цьому світлі.
- ביאור על הנ״ל Пояснення сказаного вище «Міцвот» самого Б‑га — це низведення Його Нескінченного світла (Ор Ейн Соф) у сфери духовного прояву (сфірот): інтелектуальні сили (мохін) — це «тфілін», а світло, що входить у них, — це те, як Він їх «накладає». Міцвот людини притягують це світло у світ еманації (Ацилут), тоді як самоусунення (бітуль) власної волі й безмежна любов до Б‑га низводять саму Волю всіх воль — «чашу» на вершині менори Захарії.
- רני ושמחי בת ציון כו׳ «Співай і радій, дочко Сіону» Три назви Ізраїлю в Мідраші — «дочка», «сестра» і «мати» — це три рівні Б‑жественного служіння: той, хто має отримати любов до Б‑га згори; знавець Тори, чиї галахічні рішення відокремлюють добро від зла; і той, чия Тора поєднана із самопожертвою заради «Одного» і тому породжує розкриття Б‑жественності. У прийдешні часи «дочка» піднесеться до ще більшої гідності.
- קצת ביאור על זה Коротке пояснення цього «Дочка» — це те, що з’ясовується, а «сестра», знавець Тори, — та, хто з’ясовує. Ханукальний світильник натякає на три єднання, яких досягають через самопожертву під час Шма, через Тору та міцвот; у прийдешньому часі з’ясовувану «дочку» піднесуть, і вона стане «вінцем на його голові».
- רני ושמחי בת ציון כי הנני בא «Співай і радій, дочко Сіону, бо ось Я приходжу» Служіння Б‑гові має два рухи: спів — сповнене прагнення піднесення душі, яке народжується з прихованості Б‑га й має передувати всьому; та радість — Нескінченне світло (Ор Ейн Соф), яке сходить згори вниз через Тору й міцвот. Ханукальний світильник, запалений зовні біля дверей, показує, що це світло сягає навіть того, хто стоїть зовні, а пророк обіцяє, що Сам Б‑г прийде навіть до «дочки Сіону» у вигнанні.
- ביאור על הנ״ל Пояснення сказаного вище: «Співай і радій, дочко Сіону» Пісня — це сповнене прагненням піднесення душі, що народжується з віддаленості, а радість — це світло Б‑га, притягнуте вниз через Тору й міцвот: ангели мають лише пісню, душі — і пісню, і радість, а в майбутньому царювання (Малхут), «дочка Сіону», матиме пісню й радість як одне ціле — завдяки притягненню від самої сутності Б‑га.
- מי כה׳ אלקינו המגביהי לשבת המשפילי לראות בשמים ובארץ «Хто подібний до Імені Б‑га (Гавая), нашого Б‑га, Який високо підноситься, щоб сидіти, і схиляється, щоб дивитися…» Писання називає світильником і міцву, і душу. Споглядання Б‑жественної душі (нефеш елокіс) запалює любов, яка поглинає навіть тваринну душу (нефеш габагаміт), подібно до олії, що піднімається ґнотом і згорає у полум’ї; міцвот підносять душу знизу, немов охоплювальні облачення, а світло Тори притягує Нескінченне світло (Ор Ейн Соф) згори вниз, тож Б‑г відкривається внизу так само, як угорі.
- ביאור על הנ״ל Пояснення сказаного вище Є два світильники — душа і міцва. У кожному обмежений фітіль підтягує олію, корінь якої — у Тогу: людський інтелект і матеріальні речі цього світу. Горіння цієї олії стає любов’ю і піднесенням понад усяку міру; це піднесення знизу притягує згори, понад скороченням (цимцумом), «Тору — світло», Нескінченне світло (Ор Ейн Соф), яке розкривається в цьому світі.
- כי אתה נרי ה׳ והוי״ה יגיה חשכי Бо Ти — мій світильник, Гавая Душа — світильник Імені Б‑га (Гавая): Тора й трепет — це його олія, а тваринна душа (нефеш габагаміт) — ґніт, який перетворює полум’я Б‑жественної душі (нефеш елокіс), щоб істина Гаваї світила у фізичному світі. Коли пізніші, слабші покоління вже не можуть самі запалити цей світильник, вища Гавая, що перебуває поза впорядкованими світами, осяює їхню темряву, як це сталося під час Хануки.
- ביאור על פסוק כי אתה נרי הנה בארוממך… An Explanation of the Verse “For You Are My Lamp” Light can be raised from below, as on Shabbos, or drawn down from above, as on Chanukah. The deepest light, rooted in the hidden wisdom within Keser, reaches the lowest places directly, through the physical mitzvos, tzedakah and the pure oil of Chanukah, without passing through the long chain of descent.
- נר חנוכה מצוה להניחה כו׳ משמאל, כדי שתהא… Ханукальний світильник: заповідь ставити його ліворуч Мезуза праворуч — це піднесення знизу, «міцва — світильник»; ханукальний світильник ліворуч — це світло Тори, що спускається згори. Саме піднесення притягує світло й доносить його навіть до найтемніших місць, щоб сама темрява перетворилася на світло.
- ביאור על הנ״ל Пояснення сказаного вище Міцвот підносяться знизу, а світло Тори спускається згори; саме піднесення спричиняє це спускання: як повітря дає полум’ю світитися, а літери дають змогу розкритися ідеї, так «міцва — світильник» підноситься до вінця (Кетер) і притягує вниз нове світло, щоб «Тора була світлом». Тому мезуза, що уособлює піднесення, міститься праворуч, а ханукальна лампа, яка несе світло Тори вниз — до входу й назовні, — ліворуч.
Вивчіть за сім днів Від неділі до Шабату
Ребе просив вивчати всі маамарим тижневої парші протягом цього тижня, розподіливши їх на сім днів. Ось парша, поділена на сім приблизно рівних частин.